30 листопада на річницю силового розгону Майдана громадською організацією "Міст 3.10" та співробітниками Наукової бібліотеки  в стінах Донбаського державного університету  було скайпом відкрито виставку "Шевченкініана" самим автором Андрієм Єрмоленком. 

Нонконформіст Андрій Єрмоленко показує Тараса Шевченка в нових нетипових образах як частину нового бренду України.
Прийдіть і погляньте по-новому!

Цитуємо його слова про виставку: "...Люблю технології!! Проходе вона в Донбаському державному технічному університеті (ДонДТУ)! Якимсь дивним чином мої плакатики, які були давно колись надруковані на банері, зразу після революції, потрапили аж туди! Шева сам вибрав де йому бути, і де він зараз потрібен! Понесло його до молоді!!! Дякую вам Pani Olena, і взагалі всі співробітники ДонДТУ! А ще я поспілкувався з чудовими дітьми по скайпу! Так що, бажаючі завітайте на виставку!"

Плакати знаходяться на 2 поверсі у приміщенні Донбаського державного технічного університету (в майстернях коледжу, біля 213 аудиторії)! 

Прийдіть і погляньте по-новому!

Щорічно в четверту суботу листопада українці вшановують пам'ять жертв страшного злочину, геноциду українського народу – голодомору.

Україна пережила три жахливих голодомори (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.), в яких загинули мільйони українців, наймасовішим був голодомор 1932-1933 років.

Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охоплених голодом регіонів України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення - смерть від голоду.

У 2017 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Цього дня згадувати трагічні сторінки історії будуть по всьому світу. В кожному місті, в кожному селі по всій Україні відбудуться жалобні заходи.

О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Україна пам’ятає! Світ визнає!

“Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова.

Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï!

Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за багатство мови…”

Максим Рильський

Сьогодні, 9 листопада, відзначають День української писемності та мови. Свято було запроваджено у 1997 році, коли Президент України Леонід Кучма видав Указ №1241/97 «Про День української писемності та мови».

Також за православним календарем у цей день вшановують пам'ять Преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Традиційно в цей день проходить досить багато заходів. Щорічно, в День української писемності та мови можна побачити урочисте покладання квітів до пам'ятника Нестора Літописця. Так само проходить нагородження кращих українських літераторів та видавництв. В багатьох школах в цей день проводять традиційні диктанти.

XVII Всеукраїнський радіодиктант Національної єдності, який відбудеться у День української писемності та мови 9 листопада, цьогоріч проходитиме у форматі міжнародного флешмобу.

Кожен охочий може долучитися до флешмобу та написати диктант просто біля приймача. Радіодиктант транслюватиме «Українське радіо» та ... Читати далі »

Викладачі кафедри АЕМС та Е Донбаського державного технічного університету Грицюк В.Ю. та Тимофєєва О.О. взяли участь у роботі форуму молодих вчених International Young Scientists Forum on Applied Physics and Engineering YSF-2017.

Міжнародний форум відбувся 17-20 жовтня 2017 р. на базі Львівського національного університету імені Івана Франка. Форум організований представниками ряду українських і зарубіжних організацій, що робить його справді глобальною подією. Програма YSF-2017 включала запрошені лекції видатних вчених, усні доповіді молодих вчених, різноманітні семінари, соціальні заходи та екскурсії.

Роботи форуму будуть подані для публікації в цифровій бібліотеці IEEE Xplore Digital Library, що індексується відомими наукометричними базами даних Scopus, Web of Science, Google Scholar та ін. [/b]

Наукова бібліотека пропонує

переглянути книжкову виставку,

присвячену Дню партизанської слави України

День партизанської слави України

           22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

          День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

         6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

         За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

День незалежності України —

державне свято України,

що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. 

Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.

Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари. 

Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народн ... Читати далі »

23 серпня в Україні відзначається

День Державного прапора.

Це свято було встановлено на честь багаторічної історії створення України, державної символіки нашої незалежної країни, а також з метою виховання поваги громадян до державних українських символів.

Щороку 23 серпня о 9.00 ранку відбувається офіційна церемонія підняття Державного прапора України в Києві, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю діячів науки і культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій.

Саме у цей день звичайні громадяни України, українські діаспори, державні підприємства, установи та організації вивішують Державний прапор України. На честь свята відбуваються різноманітні урочисті й просвітницькі заходи, присвячені історії українського прапора та інших державних символів України, тематичні конференції, круглі столи. Так, у 2015 році на Софійській площі відбулася виставка «Прапори-реліквії». На ній було представлено понад 60 національних прапорів: бойових, волонтерських, з Національного музею історії, а також фрагмент легендарного прапора з телевежі на горі Карачун.

Державний прапор, як символ країни, є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

... Читати далі »

          27 років тому, 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР голосами 355 депутатів, виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави, схвалила доленосний документ - Декларацію про державний суверенітет України. В цей же день у постанові «Про день проголошення незалежності України», «підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року», Верховна Рада ухвалила «вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Важливий крок до незалежності було зроблено. Декларація визначила долю і майбутнє всього українського народу, проголосила новий підхід до розуміння статусу України в системі міжнародних відносин.

Декларація визначила основні політичні, економічні, соціальні цілі та довгострокові перспективи розвитку Української держави, відкривши новий етап в історії нашого народу, заклавши підґрунтя для прийняття 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України, який разом з державним суверенітетом був підтверджений волевиявленням народу на Всеукраїнському референдумі в грудні того ж року.

Декларацією проголошено самовизначення української нації, народовладдя, принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, територіальну цілісність України в межах наявних кордонів, економічну самостійність, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, захист усіх форм власності в державі, ... Читати далі »

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави. Відтоді цей день став державним святом і одним з «наймолодших» свят в українському календарі.

Під час роботи над законопроектом конституції парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Основний закон закріпив правові основи незалежної України, її сувіренитет і територіальну цілісність.

Вже 26 років у державі діє Основний закон, зміни до якого з 1996 року вносилися 6 разів. Цікаво, що День Конституції - це єдине державне свято, згадка про яке є в самому тексті Основного закону (стаття 161).

Оригінал Конституції з підписами тодішніх Президента Леоніда Кучми і Голови Верховної Ради Олександра Мороза широкій публіці продемонстрували вперше лише у 2016 році – до цього часу він постійно зберігався в Центральному архіві вищих органів влади.

Світовий досвід свідчить, що найуспішніше розвивається та суспільна система, в якій найбільш повно розкривається творчий потенціал людини. Саме вільна і відповідальна особа є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем всіх складових суспільних відносин – політичних, економічних, соціальних, правових, е ... Читати далі »