Сформувався набір наукометричних показників, за якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової активності та продуктивності на рівнях:

 

• індивідуальних дослідників;

• колективів і організацій;

• країн і регіонів.

 

До них відносяться:

 

• кількість публікацій;

• аналіз частоти цитованості публікацій;

• імпакт-фактор наукового журналу, в якому вони публікуються;

• кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів;

• участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.

З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор.

 

Індекс цитування (Science Citation Index — SCI) – прийнятий в науковому світі показник «значущості» праць будь-якого вченого і являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. Наявність в науково-освітніх організаціях вчених, що володіють високим індексом цитування, говорить про високу ефективність і результативність діяльності організації в цілому.

 

Індекс Хірша (або h-індекс) є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої не тільки на кількості цитувань його публікацій, але і на кількості цих публікацій.

 

Імпакт-фактор журналу – коефіцієнт співвідношення цитування наукових журналів. Це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки.

 

 

Як підвищити наукометричні показники автору?

 

• друкуватися в індексованих за кордоном журналах;

• друкуватися в іноземних журналах;

• друкуватися з іноземними співавторами;

• цитувати свої роботи в рамках допущеного мінімуму (30 % від списку використаної літератури);

• використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії;

• приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.